Illa de Tabarca, Морський заповідник і охоронювана природна зона поблизу Аліканте, Іспанія

Ілья-де-Табарка — маленький населений острів біля берегів Аліканте, завдовжки близько 2 кілометрів і завширшки менше пів кілометра. Морський заповідник навколо нього займає 1400 гектарів і був оголошений 9 січня 1995 року; острів лежить у центральній частині прямокутної охоронної зони. На піщаних ґрунтах ростуть луки посідонії океанічної, на скелях — водорості, тут живуть кам'яні окуні, зубані, лангусти, накри та довгоголові черепахи.

У 1500-х роках північноафриканські пірати використовували острів як базу для нападів на сусідні прибережні міста. Протягом 1700-х років генуезькі переселенці переїхали сюди після полону в Північній Африці та створили нову громаду, яка на піку налічувала близько 1 000 мешканців.

Церква Сан-Педро-і-Сан-Пабло кінця XVIII століття залишається духовним центром села. Рибальська традиція заповідника відображається в стравах, як-от Кальдеро Табаркіно, рис із рибою, приготований з місцевого улову. Назва острова походить від Табарки, туніського міста, де генуезькі поселенці перебували в полоні, перш ніж переселитися сюди.

Човни на острів вирушають із Санта-Поли, що за три морські милі, а також з Аліканте, за одинадцять морських миль, і з Гуардамара, за сім миль; кілька компаній регулярно виконують рейси. Заповідник займає 1400 гектарів у формі прямокутника з островом у центрі, і охорона поширюється як на внутрішні води під управлінням Женералітат Валенсіана, так і на зовнішні води під юрисдикцією іспанської держави.

Заповідник засновано 9 січня 1995 року; він охоплює 1400 гектарів навколо острова, що займає центральну частину прямокутної зони. До нього входять внутрішні води під управлінням Женералітат Валенсіани та зовнішні води під контролем центральної адміністрації Іспанії; човни вирушають з Аліканте (11 морських миль), Санта-Поли (3) і Гуардамара (7).