Església i Palau del Temple, Неокласична церква та палац у старому місті Валенсії, Іспанія

Església i Palau del Temple — це комплекс монастиря, колегіуму та церкви, збудований для ордену Монтеси на площі дель Темпле. Фасад монастиря стриманий: над вікнами головного поверху трикутні фронтони, але без колон і пілястр; внутрішній двір має кам'яні аркади внизу та балкони на двох верхніх поверхах. Церква із західного боку тринавна, з бічними каплицями та куполом над середхрестям, а дві вежі обрамляють великий трикутний фронтон.

Орден Монтеси втратив свою материнську обитель у замку Монтеса через землетрус 1748 року, тож Карл III наказав звести новий комплекс на місці тамплієрської фортеці, де Яків I підняв Прапор Завоювання 1238 року. Роботи почалися 6 червня 1761 року за проєктом мадридського архітектора Мігеля Фернандеса, який виконували валенсійські майстри Вісент Гаско, Антоніо Гарсія та Дієго Кубільяс. Монастир завершили 1766 року, церкву освятили 1770 року, а каплицю Причастя — 1785 року.

Назва «el Temple» походить від тамплієрів, які за королівським привілеєм від 19 листопада 1238 року отримали від Якова I фортецю й вежу Алі Буфата — місце, де підняли Прапор Завоювання. Їхні валенсійські володіння перейшли до Ордену Монтеси за Якова Справедливого, про що свідчить пам'ятна таблиця на бічній стіні церкви. Від 1917 року церквою опікуються редемптористи; вона повернута до богослужіння для нагоди лицарів Монтеси.

Будівля розташована на площі Plaza del Temple 2 у старому місті поблизу інших історичних місць, що дозволяє легко досліджувати кілька локацій в одному районі. Майте на увазі, що це діюча урядова установа, тому не всі зони можуть бути відкриті для відвідувачів постійно.

На цьому місці був римський каструм, згодом мусульманська брама Баб Ібн-Сахар і вежа Алі Буфат; після завоювання Валенсії Яуме I королівський привілей від 19 листопада 1238 року передав фортецю й вежу тамплієрам, і тут підняли Penó de la Conquesta. Про це нагадує таблиця на бічній стіні церкви.