Herford Abbey, Колишній жіночий монастир у Герфорді, Німеччина

Герфордське абатство було осередком світських каноніс, а не бенедиктинським монастирем, присвяченим Святій Марії та Святій Пусінні. Його колишня абатська церква, тепер Герфордський собор, — висока кам'яна споруда з світло-бежевої та сірої кладки, з широким нижчим корпусом ліворуч і домінуючою вежею праворуч, увінчаною крутим темно-сірим шпилем. На фасаді вежі є високі вузькі арочні вікна та два круглі циферблати ближче до верхнього рівня; нижня ліва частина має просту лінію щипцевого даху, одне бічне арочне вікно та велике стрілчасте вікно з мереживом на фронті.

Монастир був заснований у 789 році дворянином Вальтгером і перенесений на своє нинішнє місце близько 800 року. Пізніше він став імперським абатством за імператора Людовика Благочестивого, що дало йому більше влади та впливу.

Колишня монастирська церква тепер має назву Герфордер Мюнстер, а не собор. Монастир був присвячений святим Марії та Пусині, чиї мощі привезли сюди 860 року. 1533 року під час Реформації монастир став лютеранським під владою бранденбурзьких курфюрстів; від 1649 року його абатиси понад століття були кальвіністками, що не змінило лютеранського характеру князівства.

До комплексу абатства можна потрапити через Logenplatz 4, де відвідувачі можуть пройти через збережені середньовічні будівлі та територію. Найкраще відвідувати поза часом богослужінь, щоб оглянути споруди без перешкод.

Пусінна була не дівою-мученицею, а відлюдницею з Бінсона поблизу Шалон-ан-Шампань; абатиса Гадуві наказала перенести її мощі до Герфорда 860 року, після чого обитель присвятили Марії та Пусінні. Реліквії зробили Герфорд паломницьким центром і дали абатству другу покровительку.