Schlossgarten Stuttgart, Парк у Штутгарті, Німеччина

Шлоссгартен — це великий парк, що тягнеться від центру Штутгарта до річки Неккар, з'єднуючи різні частини пішохідними доріжками, водоймами та зеленими насадженнями. Простір розділений дорогами, які перетинають пішохідні мости, створюючи безперервну зелену зону через місто.

«Графський сад» біля Старого замку вперше згадано 1350 року; у середині XVI століття герцог Крістоф заклав ренесансний сад для розваг, але з 1746 року, коли почали будувати Neues Schloss, його забудували. Близько 1800 року з'явилися від початку відкриті для публіки «Королівські насадження»: Ніколаус Фрідріх фон Турет спроєктував верхні 1807 року, а нижні між 1813 і 1817 роками. Виставки Bundesgartenschau 1961 і 1977 років здебільшого знищили історичні структури верхнього й середнього саду, а нижній дбайливо відновили.

Назва походить від замкових садів; близько 1800 року «Königliche Anlagen» від початку відкрили для населення, і Schlossgarten став народним парком (Volksgarten). У верхньому саду стоять опера й театр Staatstheater Stuttgart, Кунстгале, Eberhardsgruppe та ландтаг; середня частина має руїну Neues Lusthaus і планетарій Carl Zeiss.

Парк поділено на три частини вулицями, які перетинають пішохідними мостами: Ferdinand-Leitner-Steg над Schillerstraße і Grüne Brücke над Cannstatter Straße. Нижній парк тягнеться до купалень Mineralbäder у Берґу біля берега Неккару в Бад-Каннштатті. Будівництво Stuttgart 21 зачіпає частину Середнього парку.

Пряма алея Фелікса-Мендельсона-Бартольді проходить через Нижній Шлоссгартен, а вздовж неї тече штучний струмок, створений за зразком схованого в труби Незенбаха, що по черзі живить Німфензеє, Айсзеє та Інзельзеє. Алея й озера відтворюють класицистичний план Ніколауса Фрідріха Турета; з 1987 року докладають зусиль, щоб відновити його садову архітектуру з Овальним озером і парковою алеєю.