St. Lucius, Філіальна церква у Вердені, Ессен, Німеччина

Церква Святого Луція — романська церква в районі Верден міста Ессен. Перед масивною, схожою на фортецю західною вежею стоїть майже апсидна вхідна зала, а дві малі вежі фланкують хорову травею над східною травеєю. Північна стіна хору зберігає початкову трирівневу структуру з нішоподібним трифорієм, а між аркадою та верхнім ярусом вікон залишилися фрагменти ранньороманського стінопису.

Будівництво розпочалося 995 року за абата Верінберта, а архієпископ Кельна Анно II освятив церкву 1063 року. Близько 1100 року з'явилися нижчі бічні нави, відділені від головної нави рейнським чергуванням опор. Після секуляризації 1803 року з 1811 вона слугувала зерносховищем, а згодом житлом; з 1957 року перегородки прибрали, і відновлену церкву 1965 року освятили повторно.

Нині церква використовується переважно для дитячих і шкільних богослужінь. Її назва вказує на святого Луція, а споруда була філіальною церквою бенедиктинського монастиря у Вердені. 1985 року інтер'єр, зокрема балкову стелю, частково розписали за проєктами гаттінгенського митця Егона Штратманна, спираючись на історичні матеріали про кольори.

Церква розташована у Вердені, на південь від центру Ессена, поблизу колишнього бенедиктинського монастиря. Це філіальна церква, тому години відкриття змінюються; нині богослужіння проводяться переважно для дітей і шкільних груп, тож перед відвідуванням варто перевірити час.

Після секуляризації в 1803 році будівля слугувала зерносховищем і житлом, перш ніж повернутися до церковного використання в 1965 році. Ця трансформація досі видима в архітектурі та розповідає про різноманітну історію, яку пережили багато німецьких церков.