Cheia Monastery, Православний монастир у Кеї, повіт Прахова, Румунія.

Монастир Кея — це монастирський комплекс на правому березі потоку Ти́мпа, на південний схід від Кеї в повіті Прахова. Його цегляну церкву Святої Трійці зведено у 1835–1839 роках за допомогою місцевих селян і каменярів; традиційні розписи виконав Наум Зуґравул, а чотири ікони — Георге Таттареску.

За місцевим переказом, тут до 1700 року стояв дерев'яний скит; 1770 року пастухи з Сечеле звели церкву, присвячену святому Миколаю, яку 1777 року зруйнувало, за переказами, османське військо. 1790 року постав дерев'яний храм Успіння Богородиці. Чернече життя відновилося 1835 року за єпископа Кесарія Кепетяну з Бузеу, коли єромонахи Дамаскин та Іустин Бирсан прибули із Сечеле і разом з місцевими селянами й каменярами звели цегляну церкву Святої Трійці.

Монастир присвячений Святій Трійці, а його назва вказує на хребет Браточа в горах Чукаш, північно-південне простягання якого утворює «ключ» (cheie) для переходу між Волощиною та Трансильванією. Чотири ікони в церкві написав Георге Таттареску, а традиційні розписи виконав Наум Зуґравул. У 1850 році двоє монахів із Кеї, Орест та Іпатій, заснували першу повністю румунську монастирську келію на горі Афон.

Монастир щоденно відкритий для відвідувачів у районі Кея повіту Прахова, але перед прибуттям варто перевірити місцеві умови. Є паркування, і відвідувачам слід одягатися з повагою, щоб вшанувати священний характер місця.

Джерела не фіксують смерті Ніколае Поповічу тут; вони лише зазначають, що комуністичний режим вислав цього непокірного прелата до Кеї у 1950-х роках. Конкретний маловідомий факт: 1850 року двоє ченців громади, Орест та Іпатій, заснували першу повністю румунську монастирську келію на Афоні.