Holy ascension Cathedral, Церковна споруда у Великих Луках, Росія

Свято-Вознесенський собор — барокова церква у Великих Луках, збудована як головний храм Вознесенського жіночого монастиря. Його основний об'єм — восьмерик на четверику, увінчаний куполом з восьмигранним барабаном і цибулястою главкою. Бічні приділи з півночі та півдня присвячені князям Борису і Глібу та пророку Іллі, а на західному кінці стоїть дзвіниця з вісьмома арочними отворами.

Цегляний собор було завершено 1752 року за ігумені Маргарити Карцевої; він замінив дерев'яні храми 1692 і 1715 років, що згоріли 1719 року. Собор належав Вознесенському жіночому монастирю, заснованому 1675 року на місці знищеного 1610 року Іллінського монастиря. Монастир закрили 1918 року, церкву — 1925; дзвіницю розібрали наприкінці 1930-х, а будівля слугувала житлом, потім складом, доки 1990 року її не повернули вірянам і не освятили знову.

До революції церква була присвячена апостолам Петру і Павлу та була головним храмом Вознесенського монастиря; 1913 року в монастирі налічувалося 36 черниць і 130 послушниць. Три престоли були присвячені Вознесінню, пророку Іллі та святим Борису і Глібу. Закриту 1925 року церкву наприкінці 1980-х повернули Російській православній церкві, а богослужіння відновили 1995 року.

Собор займає квартал колишнього Вознесенського монастиря, оточений двоповерховими та чотириповерховими будинками другої половини XX століття. Дзвіницю відбудували в 1990-х роках над колишньою західною галереєю, тому її положення відрізняється від первісного. Після реставрації, що тривала близько десяти років, богослужіння відновили 1995 року.

Дзвіниця, яку бачать відвідувачі сьогодні, є реконструкцією: первісну, що несла дев'ять дзвонів (найбільший важив 188 пудів 37 фунтів), розібрали наприкінці 1930-х років, а на її місці звели житловий будинок. Відбудовану дзвіницю пересунули на об'єм колишньої західної галереї, тому пропорції висот храму й вежі відрізняються від оригіналу XVIII століття.