Volgograd floating landing, Дерев'яний плавучий причал у Краснослободську, Росія

Волгоградський плавучий причал — це дерев'яний двоповерховий дебаркадер, збудований 1954 року на суднобудівній верфі в Городці. Довгий фасад має заглиблену нижню галерею на квадратних стовпах і верхній балкон зі стрункими круглими колонами та хрещатим фризом. Він стоїть на озері Денежному в Волго-Ахтубинській заплаві, на північ від Краснослободська.

Споруду звели 1954 року на верфі в Городці Горьковської області; після завершення Волзької ГЕС вона слугувала річковим вокзалом Камишина, приймаючи пасажирські пароплави на Камишинці. 1966 року дебаркадер перегнали до Краснослободська й завели на озеро Денежне, де він став гребною базою товариства «Динамо». 2013 року його визнали виявленим об'єктом культурної спадщини, а 26 червня 2013 року він згорів у пожежі.

З 1966 року причал слугував веслувальною базою спортивного товариства «Динамо» на озері Денежному, де діяв відкритий стадіон водних видів спорту. Згодом він приваблював туристів і фотографів із Волгограда за 3 км, а активісти пропонували створити тут Музей Волги; моделіст Олександр Скоробогатов запропонував передати 37 кораблів у масштабі.

Споруда стоїть на озері Денежному в заплаві Волги й Ахтуби, приблизно за 3 км від Волгограда і на північ від Краснослободська. Вона згоріла 26 червня 2013 року, а восени 2014-го Волгоградська державна академія фізичної культури виставила на аукціон вивезення її решток, тож лишився тільки зруйнований дерев'яний каркас. Підходити слід від берега; обгорілі палуби й завалена галерея небезпечні для ходіння.

2012 року інспектори Російського річкового реєстру оглянули корпус і віднесли його до проєкту № 33. Того ж року Міністерство спорту визнало дебаркадер непридатним до експлуатації, що й стало поштовхом до спроби знесення 2013 року.