Šostýn, Руїна замку в Копрживниці, Чехія.

Шостин — це руїна готичного замку на пагорбі висотою 442 м над рівнем моря, за 1,5 км на південний схід від Копрживниці. Видно відкриті фундаменти бергфріду, частково відреставровані підвали палацу, залишки вхідних споруд та інших будівель, розсіяну кладку й вирізьблені в скелі та ґрунті зміни рельєфу.

Замок, ймовірно, зведено між 1280 і 1290 роками на прохання Їндржіха з Гюкесваґена; вперше письмово згаданий 1347 року, коли належав оломоуцькому єпископу Яну VII. 1420 року війська єпископа Яна XII Железного здобули й зруйнували його в суперечці за володіння, а 1467 року єпископ Тас з Босковіц засвідчив, що замок занепав і не вартий ремонту.

Назва Šostýn походить від німецького Schauenstein, засвідченого у варіантах Schawenstein і Schowenstayn. Терен вільно доступний, і нині відвідувач ходить поміж відкритих фундаментів донжона та частково реконструйованих підвалів палацу.

Руїна лежить за 1,5 км на південний схід від центру Копрживниці на висоті 442 м над рівнем моря; схил дуже стрімкий на південному заході та заході, пологіший на півночі та сході, де вал з'єднується з плато зі ставком. Підвали палацу частково відреставровані, територія вільно відкрита для відвідувачів.

Найвизначніша знахідка на цьому місці — невелика статуетка зі слонової кістки, відома як Венера з Шостина. Від 1814 року копрживницький гончар Ігнац Рашка використовував камінь руїни для своєї майстерні, і за тридцять років мури було зрівняно із землею, а місцями вивезено навіть фундаменти.