Libický luh, Природний заповідник в Осечеку, Чехія

Лібіцкій лух це найбільший суцільний масив заплавного лісу в Чехії площею 444 га при впадінні річки Цидліни в Ельбу. Заповідник складається переважно з твердого заплавного лісу з численними ставками й старими руслами і навесні затоплюється.

Перші поселення, що формували цю місцевість, датуються VI століттям, а в IX–X століттях вона лежала поблизу замку Славників у Лібиці-над-Цидліною. Документ 1743 року фіксує близько 490 га лісу, а військові карти 1764–1768 років називають її Лібітцер Ау. У 1819 році канал відокремив Пньовський луг, розпочавши регулювання Ельби.

Заповідник межує з давнім слов'янським городищем Славніковичів у Лібиці-над-Цидліною, якому слугував природним захистом; назва Libický luh означає цей ліс біля Лібиці. Через територію проходить пішохідний маршрут із червоним маркуванням та інформаційними щитами. Орхідею Epipactis albensis уперше описано тут 1973 року.

До місця можна дістатися автомобілем із Праги через виїзд з шосе біля Велкі Осек, а також є позначені пішохідні стежки по всьому заповіднику. Відвідувачі можуть також доїхати потягом до найближчої станції та досліджувати стежки звідти.

1901 року ботанік Теодор Новак, син письменниці Терези Новакової, потонув у південнішій із двох малих водойм на південь від водойми Байкал під час ботанічного дослідження. Орхідею Epipactis albensis описано тут 1973 року, а критично загрожений Lepidurus apus живе у водоймах, що періодично пересихають.