Vršovice waterworks in Michle, Водонапірна вежа в Михле, Прага, Чехія

Комплекс Vršovická vodárna у Михле зведено у 1906–1907 роках містом Вршовиці; до нього входять 42-метрова цегляна вежа-резервуар із мідним дахом, підземний резервуар із двома камерами 13 x 13 м загальним об'ємом 12 000 м3, насосна станція та житловий будинок, усі за проєктом Яна Котеґри.

Комплекс завершили 1907 року; його спроєктував архітектор Ян Коте́ра за технічним рішенням Яна Владимира Граского, щоб постачати питну воду Вршовицям, згодом також Брани́ку, Крчу й Михле. У 1920-х бензинові двигуни замінили електричним приводом, а 1927 року мережу під'єднали до празької. Вежа-резервуар подавала воду з Подолської водонапірної станції до Виноградів і Вршовиць до 1975 року.

Місцеві називають комплекс вршовицьким або міхельським водогоном, а вежа з 1958 року є пам'яткою культури. Її нетиньковані цегляні фасади та мідний дах поєднують елементи модернізму й геометричної сецесії, спроєктовані Яном Котєрою.

Комплекс стоїть на Зеленій лишці у верхній Михлі (Прага 4), поруч із колишнім збройовим заводом Янечека (згодом Jawa, далі ČKD Polovodiče), біля вулиці Ганусової та межі з Крчем і Нусле. Вежу добре видно з Ходовської радіали в напрямку автостради D1, праворуч. Ділянка належить Pražská vodohospodářská společnost і не відкрита як звичайний об'єкт для відвідування.

Тут воду хлорували, що, ймовірно, зробило цю празьку систему першою в Чехословаччині з використанням хлору. Вода надходила з криниць у Браніку, потрапляла до підземного резервуара, а далі піднімалася в башту.