Most Dr. Edvarda Beneše, Автомобільний міст в Усті-над-Лабем, Чехія
Міст доктора Едварда Бенеша — сталевий автомобільний міст через Лабу, що сполучає Усті-над-Лабем-місто зі Стршековом; його збудували в 1934–1936 роках за проєктом інженера Йозефа Мелана. Сталева арка, поздовжні та поперечні балки й колони тримають залізобетонну плиту; проїзна частина колись мала покриття з просочених олією соснових брусків.
Плани другого мосту в Усті-над-Лабем сягають 1908 року; проєкт інженера Йозефа Мелана затвердили 1931 року, будівництво тривало 1934–1936, а відкриття відбулося 9 серпня за близько 15,7 млн Kč. 1938 року міст перейменували на Hermann-Göring-Brücke, наприкінці війни його готували до підриву, доки солдат Йозеф Патц не прибрав вибухівку; у 1952–1990 роках він носив ім'я грецького учасника опору Нікоса Белоянніса.
Мостом ходили трамваї до Стршекова, і на ньому брали плату за проїзд до осені 1938 року, коли прикордонні території передали Німеччині, а нацистська міська адміністрація скасувала плату політичним рішенням. Назва змінювалася з кожним режимом: Dr.-Edvard-Beneš-Brücke до 1938 року, Hermann-Göring-Brücke за окупації, а з 1952 до 1990 року — Most Nikose Belojannise. Дошка, встановлена 31 липня 2005 року, нагадує про Устську різанину, частина якої відбулася на мосту 31 липня 1945 року.
Міст з'єднує райони Усті-над-Лабем-місто та Стршеков, дозволяючи рух транспорту та пішоходів через річку. Він призначений для регулярного використання та зручний для пересування.
Настил мосту був з просочених олією соснових брусків: легкий для конструкції, але слизький у вологу погоду. Він протримався понад 30 років, доки 1968 року трамвайний рух мостом не припинили, а настил не замінили асфальтом. Пам'ятна дошка, встановлена 31 липня 2005 року, нагадує про Устську різанину, частина якої відбулася на мосту 31 липня 1945 року.
Спільнота допитливих мандрівників
AroundUs об'єднує тисячі дібраних місць, місцеві поради та приховані перлини, які щодня поповнюють 93 026 учасників по всьому світу.
