Klášter paulánů, Монастир у Новій Пакі, Чехія

Монастир паулінів у Новій Паці складається з простих багатоповерхових монастирських будівель з неоздобленими фасадами, які з трьох боків замикають квадратне подвір'я; четвертий бік утворює лише галерея. Прилегла церква Успіння Діви Марії — однонавна, неорієнтована, прямокутна в плані зі скошеними кутами; нава завдовжки близько 41 метра поділена на п'ять прольотів. Південний фасад має парні пілястри, сегментний тимпан і фронтон із нішами та статуями святих.

Рудольф фон Тіфенбах, власник маєтку Кумбурк, у заповіті 1650 року залишив паулінам кошти й зобов'язав спадкоємців збудувати монастир. Його вдова Марі Ева наказала копати фундамент біля старої каплиці, і 25 червня 1655 року було закладено наріжний камінь. Перші ченці оселилися лише 1701 року; більший костел Успіння, розпочатий 1709 року, освятили 1724 року. Реформи Йосифа II скасували монастир 1785 року.

Назва монастиря походить від ордену паулінів, чиї ченці оселилися тут лише 1701 року, через 46 років після закладення наріжного каменю 1655 року. Місце здавна було прощею завдяки невеликій статуї Богородиці, ймовірно з близько 1500 року, що нині стоїть у центрі головного вівтаря.

Монастирський комплекс лежить на захід від церкви, однонавний корпус якої має близько 41 метра завдовжки. Будівлі нині належать об'єднанню Život bez bariér, яке перетворює їх на громадський центр і базу соціальних послуг; розарієві сходи перед церквою відреставрували за 4,3 млн CZK після визнання їх аварійними у 2019 році.

Монастирська церква має єдину наву завдовжки близько 41 метра, поділену на п'ять поперечно розташованих овалів, що перетинаються; це рішення зараховують до найпрогресивніших пізньобарочних інтер'єрів чеських земель. Архітектор невідомий; фахівці найчастіше називають Криштофа Дінценгофера, іноді Томаша Гаффенекера.