Mar Behnam Monastery, Монастир у Каракоші, Ірак

Монастир Мар Бенхам є сирійським католицьким монастирем у Каракоші, що складається з головної церковної будівлі та окремої гробниці, інтегрованої в невеликий пагорб під назвою Телль аль-Хідр. Архітектура поєднує романські елементи з місцевими будівельними традиціями та демонструє художні впливи як християнських, так і ісламських періодів.

За легендою, монастир збудував у IV столітті король Сенхареб як покуту за мученицьку смерть сина Бехнама й доньки Сари після їхнього навернення до християнства. До XIV століття він належав Церкві Сходу, що засвідчують монгольські написи, залишені християнськими паломниками у XIII столітті. Написи на скульптурах фіксують ремонти 1164 року та між 1250 і 1261 роками. 1790 року його перебрала Католицька церква; після короткого повернення Сирійської православної церкви ченці покинули його 1819 року, а Сирійська католицька церква знову заселила 1839 року.

Монастир названо на честь Мар Бехнама та його сестри Сари, страчених батьком, царем Сенхаребом, після їхнього навернення пустельником Матвієм. За переказом, цар розкаявся і звелів звести купол, званий Джубб, над підземним місцем, де лежать їхні мощі. Християни й мусульмани приходять сюди по благословення, а монастир має велику бібліотеку рідкісних рукописів.

Монастир стоїть у селі Хідр Ільяс, приблизно за 14 км на південь від Бахдіди (Каракош) і близько 30 км на південний схід від Мосула. Його відремонтували 1986 року, а на початку грудня 2018 року повернули до стану, що передував окупації ІДІЛ. Брама відкривається у двір, де фасад церкви з трьома арочними вікнами звернений до входу.

У XIII столітті монгольські християнські прочани залишили в монастирі написи, виконані письмом східних степів. Вони засвідчують відвідини часів, коли обитель належала Церкві Сходу, перш ніж перейшла до Сирійської православної церкви. На скульптурах церкви також є написи про ремонти 1164 року та між 1250 і 1261 роками.