Ceboruco, Стратовулкан у Наяріті, Мексика

Себоруко — дацитовий стратовулкан у Наяріті заввишки 2 280 метрів. Він має велику кальдеру, утворену виверженням Хала, а всередині — менший кратер, що виник після обвалу лавового купола Дос-Екіс близько 1100 року. Верхні схили зелені, нижче тягнеться смуга світло-сірої породи, а поля високих стебел заповнюють передній план.

Плініанське виверження Хала близько 930 р. н. е. ±200, VEI 6, вивільнило 11 кубічних кілометрів тефри й утворило велику кальдеру. Менший кратер виник усередині, коли лавовий купол Дос-Екіс зазнав обвалу під час виверження Коапалес близько 1100 р. н. е. Найкраще задокументоване виверження тривало з 1870 по 1875 рік, а фумарольна активність — до XX століття.

Назва Ceboruco може означати «Чорний велетень» або, за хроністом з Ауакатлана Андресом Монтеро Флоресом, «кам'янисте поле» чи «купка каміння»; доіспанська назва була Tonán, на честь богині Тонанцин. Вулкан є туристичною принадою насамперед для муніципалітету Хала.

До вулкана можна дістатися через бруковану дорогу з села Хала, а стежки ведуть до вершини. Важливо підготуватися до висоти та взяти відповідне спорядження для гірської місцевості.

Кальдера, утворена виверженням Хала, містить усередині менший кратер, що виник, коли лавовий купол Дос-Екіс зазнав обвалу під час виверження Коапалес близько 1100 року н. е. Застиглі лавові потоки на схилах, як-от потік Дестіладеро, зберігають сліди вивержень до прибуття іспанців 1521 року.