Palacio arzobispal de Santiago, Архієпископський палац у Сантьяго, Чилі

Palacio Arzobispal de Santiago — це триповерхова неокласична будівля з прямокутним внутрішнім двориком, фасад якої виходить на Пласа-де-Армас і прикрашений дорійськими та коринфськими колонами. На першому поверсі розташовані торгові приміщення, а на верхніх поверхах — релігійні адміністративні офіси та церемоніальні зали.

Будівництво розпочалося 1852 року на замовлення уряду президента Мануеля Монта за проєктом французького архітектора Клаудіо Бруне де Байнеса. Після смерті Бруне 1855 року роботи зупинилися до 1869 року, коли їх відновив також французький архітектор Люсьєн Ено; будівлю завершили 1870 року. 17 січня 1975 року декретом її оголосили Monumento Histórico, а з 1 січня 1976 року тут мала національну штаб-квартиру Вікарія солідарності, заснована кардиналом Раулем Сільвою Енрікесом.

Він слугує адміністративним центром архідієцезії Сантьяго-де-Чилі та зберігає релігійні твори мистецтва, картини та вітражі. Ці колекції розповідають історію Католицької церкви в регіоні.

Палац розташований на вулиці Аумада, 444, біля Пласа-де-Армас, де до нього легко дійти пішки, а фасад видно з вулиці. Оскільки на нижніх поверхах є магазини, відвідувачі можуть оглянути екстер'єр і іноді потрапити до частини внутрішнього дворика.

Від часу заснування 1 січня 1976 року Вікарія солідарності — правозахисна організація, створена кардиналом Раулем Сільвою Енрікесом, — мала національну штаб-квартиру в архієпископському палаці. 17 січня 1975 року, за військової диктатури Піночета, будівлю оголосили історичною пам'яткою.