National Astronomical Observatory, Астрономічна обсерваторія в Лас-Кондес, Сантьяго, Чилі

Національна астрономічна обсерваторія Чилі розташована на вершині Серро-Калан у комуні Лас-Кондес, де її кампус було завершено 1962 року. Тут працює 1,2-метровий міліметровий телескоп Кассегрена MINI, перевезений з CTIO 2005 року й установлений у новому куполі 2011 року, а також 0,45-метровий телескоп GOTO і два 28-сантиметрові рефрактори Heyde та Gautier для публічних спостережень.

Обсерваторія бере початок від експедиції Гілліса Військово-морської обсерваторії США під керівництвом Джеймса Мелвілла Гілліса, який прибув до Чилі 1849 року й встановив обладнання на пагорбі Санта-Лусія для спостереження Марса і Венери. 1852 року Гілліс продав інструменти й будівлі чилійському уряду, який того ж року заснував Національну астрономічну обсерваторію. Після того як директор Карлос Гільєрмо Моеста помітив, що скеля пагорба зміщується від денного тепла, обсерваторію 1862 року перенесли до Кінта-Нормаль, від 1908 року під керівництвом Фрідріха Рістенпарта — до Ло-Еспехо, а згодом на Серро-Калан, завершений 1962 року під керівництвом Федеріко Руттланта. Університет Чилі перебрав установу за декретом від 14 липня 1927 року.

Публічна роль обсерваторії постала з її передачі Чилійському університету 1927 року, коли вона стала дорадчим органом країни з астрономічних питань. Її 28-сантиметрові рефрактори Gautier і Heyde тепер служать для популяризації, а 0,45-метровий телескоп GOTO, придбаний 2002 року за субсидією японського уряду, використовується у навчанні студентів.

Обсерваторія розташована на вершині Серро-Калан у комуні Лас-Кондес на схід від Сантьяго, до неї ведуть дорогою вгору пагорбом; комплекс завершено 1962 року. Доступ обмежений через поточні дослідження, тож перед виїздом уточніть години роботи й погоду. Радіотелескоп діаметром 1,2 м встановлено в куполі 2011 року.

1,2-метровий міліметровий телескоп, що нині стоїть на Серро-Калán, збудували 1982 року і спершу використовували на Серро-Тололо, де він досліджував молекулярні хмари. 2005 року його перевезли до Сантьяго, а 2011-го встановили в новому куполі; він картографує найщільніші ділянки молекулярних хмар, де народжуються зорі, і може скласти карту чадного газу південного неба.