Iglesia de Guayacán, Металева церква в Гуаякані, Кокімбо, Чилі

Iglesia de Guayacán — це церква в готичному стилі з металевою конструкцією та оцинкованим латунним облицюванням, спроєктована Джозефом Денлі. Вона має 21 м завдовжки і 10,2 м завширшки, а центральна вежа піднімається на 27 м над дахом. Її 21 стрілчасте вікно має кольорове скло в чавунних рамах, а інтер'єр підтримують п'ять колон з кожного боку.

До церкви в Гуаякані був лише малий ораторій, що обслуговував мідеплавильний завод Хосе Томаса Урменети, чиї 35 печей зробили цей район першим гірничим центром регіону Кокімбо. 1887 року Максіміано Еррасуріс Вальдів'єсо, головний партнер заводу, замовив проєкт через свою доньку Амалію Еррасуріс Урменету, яка жила у Франції; бельгійська компанія Société Anonyme des Forges d'Alseau звела церкву 1889 року. 1903 року її передали жителям Гуаякана, а 14 грудня 1977 року оголосили національною пам'яткою.

Церква присвячена Серцю Марії, про що свідчить її друга назва Corazón de María. Освячення 1889 року провів єпископ Ла-Серени Антоніо Оррего. Від 1966 року нідерландський священник Хуан Ван Гекке відновив богослужіння й установив новий годинник на дзвіниці; карильйон його роботи відкрили 11 вересня 1970 року.

Церква стоїть на цоколі з напівобробленого каменю, що вирівнює перепад ґрунту, тому передня й задня частини мають різну висоту. Фасад має 10,2 м завширшки і 21 м завдовжки, над входом височіє вежа заввишки 27 м, а стрілчастих вікон 21: 3 спереду, по 8 з кожного боку і 2 ззаду. Позаду розташована ризниця розміром 4,51 на 4,3 м, загальна площа становить 233,6 м².

Церкву відправили з порту Антверпена німецьким пароплавом «Біанкас» на початку 1889 року — майже 400 пакунків металевих листів. Монтажем керував бельгійський інженер; роботи завершили 2 березня 1889 року, а освятив храм єпископ Ла-Серени Антоніо Оррего.