Basílica de San Carlos Borromeo y María Auxiliadora, Церковна будівля в Буенос-Айресі, Аргентина

Basílica de San Carlos Borromeo y María Auxiliadora — це салезіянська церква в районі Альмагро в Буенос-Айресі, у ломбардському неороманському стилі, з восьмикутним куполом заввишки 45 метрів, увінчаним п'ятиметровою статуєю Марії Помічниці Християн. Дзвіниця сягає 64 метрів до хреста. Усередині три рівні з'єднані сходами з обох боків головного вівтаря: крипта з 16 вівтарями, середня церква й верхня церква з галереями.

Наріжний камінь було освячено 24 червня 1900 року єпископом Антоніо Сабатуччі, представником папи Лева XIII, а хрещеними батьками стали президент Хуліо Архентіно Рока та Теоделіна Фернандес де Альвеар. Італійський архітектор Ернесто Веспіньяні, брат салезіанського священика Хосе Веспіньяні, керував роботами з 1901 року. Середній і верхній храми були освячені 1 травня 1910 року, а Пій XII звів церкву до рангу малої базиліки 12 червня 1942 року.

Салезіанська спільнота формувала це місце з моменту відкриття, роблячи його центром богослужінь і духовних зібрань. Тринефна планування та орган створюють середовище, куди люди досі приходять для молитов і музичних виступів.

Головний вхід розташований на розі проспекту Іполіто Ірігоєна та вулиці Кінтіно Бокаюва. Двоє сходів обабіч головного вівтаря ведуть із середнього храму до верхнього храму й камаріну Богородиці; нижче міститься крипта з 16 вівтарями. Меса відправляється щодня, є сповідь.

Орган Carlo Vegezzi Bossi датований 1910, а не 1911 роком: його збудували в Італії того року, а 1911 року урочисто відкрив віртуоз Луїс Очоа за присутності композитора П'єтро Масканьї. Його вважають одним із найвизначніших органів Буенос-Айреса.