Mburucuyá National Park, Національний парк у департаменті Мбурукуя, Аргентина.

Національний парк Мбурукуя охоплює 17 682 гектари в департаменті Мбурукуя провінції Коррієнтес, приблизно за 150 км від міста Коррієнтес. Тут поєднано три рослинні угруповання: вологий Чако з пальмами карандай, савани пальм ятай Еспіналю та ділянки паранайського лісу. Високі ятай з голими сірими стовбурами й віялоподібними кронами стоять над пожовклою травою, а ґрунтова стежка проходить під листяним склепінням.

Парк отримав статус природоохоронної території у 2001 році після того, як доктор Троелс Міндель Педерсен і Ніна Сіндінг пожертвували маєтки Санта-Тереза та Санта-Марія. Ці приватні землі були перетворені на національний парк під державним управлінням.

Назва Мбурукуя походить з мови гуарані й означає квітку пасифлори (мбурукуя). Гуарані, що жили тут, вирощували на сільських ділянках кукурудзу, гарбуз, бавовну, квасолю, єрба мате й маніок та обмінювали надлишки з іншими народами. Будівлі XX століття в парку — це помешкання пастухів і садиби власників та управителів.

Парк лежить приблизно за 150 км від міста Коррієнтес, на північному заході провінції Коррієнтес, і до нього ведуть провінційною дорогою 86, що перетинає частину заповідної території. Ґрунти супіщані, залягають на шарі глини, а опадів випадає близько 1300 мм на рік без сухого сезону, тож земля може залишатися вологою. Естеро-де-Санта-Лусія, водно-болотне угіддя в парку, зосереджує основні популяції риб.

Ця територія розташована на перетині трьох різних екологічних регіонів: Вологого Чако, Еспіналь та лісу Парана. Це розташування дозволяє співіснувати видам тварин і рослин, які зазвичай живуть у різних регіонах.