Forte de São José da Barra do Rio Negro, Фортеця на березі Ріу-Негру в Манаусі, Бразилія

Форте-де-Сан-Жозе-да-Барра-ду-Ріу-Негру була невеликою чотирикутною фортифікацією, ймовірно з плетеного тину й землі, без рову, на лівому березі Ріу-Негру поблизу гирла в Солімойнс. Вона мала чотири гармати калібрів 3 і 1 та гарнізон із 270 осіб, звідки загони надсилали до фортів і президій на річках Негру, Бранку, Солімойнс та Іса.

Дослідники не дійшли згоди щодо походження фортеці, наводячи дати між 1667 і 1697 роками. Це був один із чотирьох фортів, зведених за наказом губернатора Антоніу де Албукерке Коелью де Карвалью капітаном Франсішку да Мота Фалкау і завершених його сином Мануелем да Мота Сікейра. 1755 року губернатор Жуакін де Мелу е Повойш її поліпшив, а 1783 року її роззброїли.

Поселення, що виросло біля форту, «logar da Barra», 1791 року стало осідком капітанства Сан-Жозе-ду-Ріу-Негру, а 29 березня 1808 року було піднесене до статусу Віла-да-Барра-ду-Ріу-Негру. 1850 року воно стало столицею провінції Амазонас під назвою Манаус.

Від фортеці нічого не залишилося; місце лежить у Манаусі, на лівому березі Ріу-Негру, трохи вище гирла, де вона впадає в Солімойнс. Поселення біля її підніжжя, «logar da Barra», 1791 року стало осідком капітанства Сан-Жозе-ду-Ріу-Негру, а 29 березня 1808 року його піднесли до статусу Віла-да-Барра-ду-Ріу-Негру. 1850 року це містечко стало столицею Манаус.

Фортеця була простою земляно-хмизовою спорудою, а не кам'яним замком: чотирикутний план без рову, озброєна чотирма гарматами калібру 3 і 1. Загін із 270 вояків відряджав загони до фортів і президій на річках Негру, Бранку, Солімойнс та Іса, а також до реєстраційних постів на Мадейрі. Першим командиром був капітан Ângelo de Barros.