Lyttelton Timeball Station, Станція кулі часу в Літтелтоні, Крайстчерч, Нова Зеландія

Станція кулі часу в Літтелтоні — це замкоподібний комплекс з місцевого шлакового каменю та світлішого каменю Оамару, з восьмикутною вежею, що несе цинкову кулю часу діаметром 1,5 метра на щоглі з орегонської сосни. Вежу відбудували між липнем 2017 і листопадом 2018 року після того, як оригінал зруйнувався під час землетрусу 2011 року; годинник походив від Edward Dent and Co. у Лондоні, а механізм кулі — від Siemens Brothers з Німеччини.

Пропозиція Джона Томаса Пікока, подана 1870 року до Ради провінції Кентербері, привела до проєкту Томаса Кейна, завершеного 1876 року як третя станція сигналів часу Нової Зеландії після Веллінгтона й Данідіна. Перше падіння кулі 29 листопада 1876 року запізнилося на три хвилини через несправність електромагніту. Куля падала щодня о 13:00 до 31 грудня 1934 року; вежа завалилася 13 червня 2011 року і була відбудована між липнем 2017 і листопадом 2018 року.

Місце має прізвисько Замок на пагорбі, а його старіша за кулю часу система сигналізації прапорами до 1941 року передавала повідомлення кораблям і сповіщала місто про прибуття. У 2003–2009 роках тер'єр-джек-рассел на ім'я Скіппі приходив сюди гавкати на кулю, доки вона не падала о 13:00; у 2019 році тут відкрили скульптуру Скіппі.

Вежа стоїть на пагорбі над портом Літтелтон, а відбудовану споруду знову відкрили для відвідувачів у листопаді 2018 року. Механізм кулі часу був налаштований так, щоб куля падала щодня о 13:00, крім днів із дуже сильним вітром. Місце розташоване за коротким підйомом пішки від центру міста, а скульптура Скіппі, відкрита у 2019 році, стоїть неподалік.

Механізм часу спочатку був виготовлений у Німеччині і працює шляхом скидання металевої кулі в один і той самий момент щодня, щоб показати точний час. Цей дизайн дозволяв капітанам перевіряти свої хронометри перед виходом у море.