Chapelle des Doux Noms, каплиця в центрі Монтеррея, Мексика

Capilla de los Dulces Nombres — каплиця в Монтерреї, 8 метрів завширшки і 13 метрів завдовжки, що складається з двох основних частин. Східна частина має стіни з тесаного каменю товщиною 1,3 метра і висотою 6,7 метра, увінчані циліндричним склепінням з тесаного каменю. Західна частина з'єднана через стрілчасту арку і має терасовий дах з дерев'яними балками. Фасад має двобічні дерев'яні двері, пілястри та усічений фронтон.

Каплицю збудували близько 1830 року за наказом вдови Хосе Антоніо де ла Гарса Сальдівара, виконуючи пункт його заповіту. 7 січня 1938 року її оголосили національною спадщиною. 1945 року її мури з тесаного каменю вкрили піщано-цементним розчином, а 1956 року спробу знесення зупинили, визнавши будівлю реліквією. 11 травня 1985 року муніципальна влада передала її архієпархії Монтеррея, і для догляду за нею створили громадську опікунську раду.

Назва вказує на Солодкі Імена Ісуса й Марії — побожність, під якою каплицю заснувала вдова Хосе Антоніо де ла Гарса Сальдівара. 11 травня 1985 року муніципалітет передав будівлю архієпархії Монтеррея, і для догляду за нею створили громадську опікунську раду. Усередині немає вікон і бічних елементів, тож богослужіння відбуваються в єдиній неосвітленій наві.

Каплиця стоїть на розі вулиць Сарагоса і Падре М'єр у історичному центрі Монтеррея, до неї можна дійти пішки із сусідніх вулиць. Усередині немає вікон і бічних елементів, тож світло потрапляє лише через ворота. Оголошена національною спадщиною, 1985 року її передали архієпархії під опіку громадського патронату.

Усередині каплиця не має вікон і бічних елементів; світло потрапляє лише крізь двостулкові дерев'яні двері головного фасаду. Стіни з тесаного каменю завтовшки 1,3 м, і 1945 року їх укрили піщано-цементним розчином. Фасад завершується усіченим фронтоном із круглими заглибинами на кінцях.