Watson Brake, Археологічна пам'ятка в окрузі Уашіто, США

Вотсон Брейк — це доісторична археологічна пам'ятка на півночі Луїзіани, що складається з одинадцяти земляних курганів, з'єднаних гребенями, які утворюють овальний візерунок діаметром приблизно 275 метрів (900 футів). Кургани піднімаються від 1,2 до 7,6 метра (4 до 25 футів) над навколишньою місцевістю і розташовані таким чином, що оточують центральну відкриту зону.

Заселення почалося близько 4000 р. до н.е.; будівництво насипів розпочалося приблизно 3500 р. до н.е. і тривало близько 500 років, а насип A зводили щонайменше у сім шарів, розділених ґрунтовими горизонтами. На початку 1980-х місцева жителька Река Бамберг Джонс після вирубки лісу визначила одинадцять насипів, з'єднаних гребенями, а команда Джо В. Сондерса опублікувала радіовуглецеві дати в Science у 1997 році.

Назва поєднує ім'я колишнього землевласника Ватсона з давньоанглійським словом на позначення перелогу і була дана водотоку поряд із курганами. Будівельники були рухливими мисливцями-збирачами, а не землеробами: у сміттєвих нашаруваннях знайдено рибу, мушлі, оленя й лободу, запасів не робили. Сполучні гребені містять рештки приготування їжі, зокрема розтріскані камені для варіння та випалені глиняні вироби.

Об'єкт закритий для відвідувачів: приблизно половина досі належить членам родини Джентрі, які дозволяють розкопки, але не огляд, а друга половина належить штату для збереження. Він лежить на південь від Монро біля Ватсон-Байю, на терасі над річкою Уашіта, і доступний лише за домовленістю з власниками або штатом. Насипи та з'єднувальні гребені стоять на відкритій трав'янистій місцевості, далі — струмок і ліс.

Дослідники виявили, що будівельна активність на пам'ятці збіглася з кліматичними явищами Ель-Ніньо, що свідчить про вплив умов довкілля на будівельні зусилля. Цей зв'язок проливає світло на тісний зв'язок між ранніми суспільствами та кліматичними умовами їхнього оточення.