MacKerricher State Park, Прибережний парк штату в окрузі Мендосіно, США.

Парк штату Маккеррічер тягнеться вздовж узбережжя округу Мендосіно з сумішшю пляжів, скелястих мисів та лісистих ділянок углиб країни. Планування включає дюни біля берега, водно-болотні угіддя за ними та приливні басейни, які оголюються при низькій воді серед скель.

Племена помо та юкі використовували місцеві водорості, молюсків і жолуді ще до створення індіанської резервації Мендосіно. Канадські молодята Дункан і Джессі Маккеррічери прибули 1864 року й утримували ранчо, що виробляло масло, картоплю та тяглових коней. 1916 року лісова гілка California Western Railroad сягнула річки Тен-Майл; після заміни рейок на лісовозну дорогу 1949 року нащадки Маккеррічерів продали землю Каліфорнії, яка створила тут парк штату.

Назва парку вшановує Дункана й Джессі Маккеррічерів, канадських молодят, які оселилися тут 1864 року й вели господарство, що давало масло, картоплю та робочих коней; працювали в них наймані люди з народів помо й юкі. Їхні нащадки продали землю Каліфорнії 1949 року. На Glass Beach відвідувачі досі збирають обточені піском скляні камінці, залишки звалища 1950–1960-х років.

Парк має дві групові кемпінгові зони, розраховані на 9 до 60 осіб залежно від місця, кожна з обмеженнями на транспортні засоби. Більшість стежок доступні для прогулянок, хоча деякі проходять через нерівну місцевість та скелясті ділянки, які вимагають стійкої ходи.

7,64-кілометрова стежка MacKerricher Coastal Trail іде колією лісової гілки California Western Railroad, прокладеної 1916 року; її південний кінець перетинає Pudding Creek дерев'яним мостом. До 1949 року потяги возили колоди з річки Ten Mile на лісопильний завод у Форт-Бреґґу, доки рейки не замінили вантажною дорогою. Повінь 1983 року змила 2100 м асфальту.