Our Lady of Assumption Co-Cathedral, Неокласичний собор у Грейвелбурзі, Канада

Співкафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці — це церква зі сталевим каркасом, стінами з бежевої цегли, оздобленими індіанським каменем, спроєктована монреальським архітектором Дж. Е. Фортеном у стилі, що поєднує романський та італійський ренесанс. Довжина становить 54,8 метра, висота — 19,8 метра, а дві західні вежі увінчані куполами заввишки 53,3 метра. Інтер'єр оздобив монсеньйор Шарль Майяр у 1921–1931 роках.

Парафіяльний храм, спершу присвячений святій Філомені, освятив 5 листопада 1919 року архієпископ О. Е. Матьє з Реджайни; будівництво за планами монреальського архітектора Ж. Е. Фортина почалося 1918 року. 27 липня 1930 року храм став кафедральним собором, 1965 року отримав титул Успіння, а 1998 року став співкафедральним, коли Іван Павло II приєднав єпархію Гравльбурґа до архієпархії Реджайни. Інтер'єр оздобив монсеньйор Шарль Майяр у 1921–1931 роках.

Спочатку присвячена святій Філомені, церква стала собором 1930 року, а 1965 року отримала назву на честь Успіння Богородиці. Від 1995 року вона разом із монастирем Жезю-Марі та резиденцією єпископа входить до Національної історичної пам'ятки релігійних установ Гравльбура.

Церква вміщає до 1500 осіб, тож рідко буває переповнена; вхід розташований із західного боку, де подвійні вежі з куполами сягають 53,3 метра. Нава заввишки 15,8 метра і трансепт завширшки 25,9 метра дають змогу добре роздивитися вітражі, задокументовані Канадським інститутом вітражів. Будівля є муніципальною пам'яткою Грейвелберга.

Інтер'єр було оновлено в 1960-х роках відповідно до нових вимог після Другого Ватиканського собору, який змінив спосіб проведення католицьких богослужінь. Ці зміни показують, як будівля адаптувалася, щоб служити своїй спільноті в мінливу епоху.