Parseierspitze, Гірська вершина в Північних Вапнякових Альпах, Тіроль, Австрія

Парзайєршпітце — гірська вершина в Північних Вапнякових Альпах між Грінсом і Замсом, висотою 3 036 метрів. Підйом проходить через круті скельні ділянки, що вимагають навичок скелелазіння та відповідного спорядження протягом усього маршруту.

Йозеф Антон Шпехт, віденський підприємець, і його гід Петер Зісс з Грінса 23 серпня 1869 року здійснили перше задокументоване сходження. Місцеві жителі могли досягти вершини раніше. 1875 року Анзельм Клотц уперше піднявся з боку Лехталя.

Вершину називають «Королевою Лехтальських Альп» через її висоту. Назва Парзайєршпіце походить від Парзайєрфернера, невеликого фірнового поля на південний захід від вершини. Перше сходження 23 серпня 1869 року Йозефа Антона Шпехта та гіда Петера Зісса з Грінса є частиною місцевої альпіністської історії.

Звичайною базою є притулок Аугсбургергютте на висоті 2289 м, до якого від Грінса йти близько 3,5 години. Найпростіший маршрут веде через Газільську ущелину й цирк під південною стіною, де вхід, позначений червоною точкою, розташований посередині стіни; скелелазіння переважно I, місцями II категорії, порода нестійка, тому варто взяти шолом. Притулок Меммінгергютте на 2242 м дає альтернативний підхід через Шпілервег і перевал Патрольшарте.

Вершина складається з радіоляритових порід, які забезпечують природний захист від ерозії. Цей геологічний склад пояснює її виняткову висоту та структурну довговічність з часом.