Schloss Fischhorn, Замок у Бруці-ан-дер-Гросглокнерштрассе, Австрія

Замок Фішгорн — це споруда зі світло-сірого каменю, чиї з'єднані крила й вежі піднімаються над зеленими деревами. Найвища центральна вежа має стрімкий пірамідальний дах; праворуч стоїть квадратна вежа з таким самим дахом і маленькою круглою вежечкою на розі, ліворуч — нижча квадратна вежа. Стрілчастий вхід зі сходами звернений на південь; у мурах прорізано невеликі прямокутні вікна.

Перша укріплена споруда, ймовірно, стояла тут близько 1200 року; замок уперше згадано в документах 1227 року як Вішарн. З 1273 року єпископи Кімзе підтверджені як власники, які використовували його як резиденцію та адміністративний центр. 1526 року повсталі селяни пограбували й спалили замок, а звіт 1602 року описує зруйновані мури й занедбані дахи. Єпископ Йоганн Франц фон Прайзінг наказав відремонтувати його лише 1675 року.

Над замковою брамою досі висять герби родин Левенштайн і Ліхтенштайн, замовників неоготичної перебудови. Від 2007 року власники час від часу відкривають частину резиденції для виставок і концертів, а частина комплексу слугує готелем.

Замок перебуває у приватній власності і не допускає публічного доступу до внутрішніх приміщень. Однак відвідувачі можуть оглянути екстер'єр з сусідніх місць і оцінити його архітектурні особливості з різних кутів.

З вересня 1944 року замок був одним із 169 зовнішніх таборів Дахау, де утримували 150 в'язнів, переважно полонених радянських офіцерів; СС перебрали будівлю в травні 1943 року і зберігали там також приватні листи Адольфа Гітлера. На початку травня 1945 року Германа Герінга тримали у Фішхорні три дні, перш ніж перевезти до Кіцбюеля.