First Vienna Mountain Spring Pipeline, Водогін у регіоні Ракс-Шнеєберг, Нижня Австрія, Австрія

Перший віденський гірський джерельний водогін — це 95-кілометровий водогін, відкритий 24 жовтня 1873 року, який самопливом подає джерельну воду з району Ракс і Шнеєберг у південній Нижній Австрії та Штирії до Відня. Він і досі дає близько 62 мільйонів кубічних метрів на рік, 53 відсотки віденської питної води станом на 2007 рік.

Водогін відкрили 24 жовтня 1873 року після чотирьох років будівництва; за своїх часів він звався Kaiser-Franz-Josef-Hochquellenleitung. Він замінив домашні колодязі, забруднені ґрунтові води яких спричиняли хвороби й епідемії; давніші водогони, Альбертінський (1803–1804) і водогін імператора Фердинанда (з 1836 року), уже не давали ради. Міська рада затвердила проєкт 19 червня 1866 року на основі звіту 1864 року, написаного геологом Едуардом Зюссом.

Назва Kaiser-Franz-Josef-Hochquellenleitung вшановувала тодішнього імператора; нині водогін зветься просто I. Wiener Hochquellenleitung. Його вода й далі надходить до громадських джерел і кранів Відня, а громади на маршруті мають угоди про закупівлю води з містом.

Водогін простягається на 95 км від джерел у районах Ракс і Шнееберг у південній Нижній Австрії та Штирії до Відня і працює лише завдяки природному ухилу, без насосних станцій. На фото — світлий кам'яний міст із двома арками над каналізованим потоком, під арками дерев'яні дошки й зелені трубчасті поручні; на лівому поручні висить біла табличка з червоною рамкою, напис якої починається з «ACHTUNG!». Кілька громад на маршруті мають договори на постачання води.

Маршрут обрали замість коротшого варіанта до Фіші, бо не потрібна була насосна станція: звіт геолога Едуарда Зюсса 1864 року дійшов висновку, що джерела Кайзербруннен, Штіксенштайн і Альта тектимуть лише під дією сили тяжіння. Міська рада затвердила проєкт 12 липня 1864 року 94 голосами проти 2.