Yukhari Bash State Historical-Architectural Reserve, Пам'ятка в Шекі, Азербайджан

Державний історико-архітектурний заповідник Юхарі Баш охоплює 283 гектари у верхній, підвищеній частині Шекі. Він включає фортецю Нуха з палацом шекінських ханів, головну торгову вулицю з караван-сараями та крамницями ремісників, а також старі махалли Гілейлі, Гиричи, Гуллар, Дулузлар, Агванлар, Отаг-Ейші та Сари-торпаг. Стіни фортеці, зведені 1790 року, утворюють неправильний багатокутник завдовжки 1300 метрів, з північною стіною висотою 4 метри, південною стіною висотою 8 метрів і товщиною 2,2 метра.

Юхари Баш займає верхню, найдавнішу частину Шекі, що розвинулася після повені річки Кіш 1772 року, коли старше поселення було зруйноване, а його мешканці переселилися до Нухи приблизно за сто метрів над річкою. Цитадель зведено 1790 року. Заповідник створено постановою 1968 року Ради Міністрів Азербайджанської РСР, а 2019 року історичний центр із ханським палацом внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Махалли заповідника зберегли назви, пов'язані з ремеслами, що тут побутували: Гілейлі, Гиричи, Гуллар, Дулузлар, Агванлар, Отаг-ейші, Сари-торпаг. Головна торговельна вулиця, нині вулиця Мірзи Фаталі Ахундова, виходить із фортеці вздовж річки Гурджаначай; її напрямок із північного сходу на південний захід не давав сонцю засліплювати пішохода.

Місце розташоване на схилі пагорба з відкритим доступом для огляду зовнішніх споруд і будівлі мечеті. Рекомендується носити зручне взуття, оскільки ґрунт нерівний, і міцне взуття допомагає при ходьбі по старих кам'яних поверхнях.

Назва заповідника Юхари Баш означає азербайджанською «Верхня голова» і вказує на підвищену частину Шекі, де стояла ханська цитадель. План Нухи (назва Шекі до 1968 року) 1852 року перелічує Юхари Баш як один із семи кварталів поряд із Гянджалі, Дабахи, Пайдумлу, Чайгираг, Тезекенд і Кехнекенд.