Palaeontological Museum of the University of Zurich, Музей скам'янілостей у Цюриху, Швейцарія

Палеонтологічний музей Цюрихського університету з 2024 року входить до Музею природничої історії університету і з 1956 року ділить виставкові площі із Зоологічним музеєм. У центрі експозиції — добре збережені скам'янілості морських риб і ящерів середнього тріасу, віком приблизно 245,9–228,7 млн років, з Монте-Сан-Джорджо в Тічино, внесеного до списку світової спадщини ЮНЕСКО в липні 2003 року. Колекція, впорядкована за систематикою, стратиграфією та географією, налічує близько 100 000 безхребетних, 10 000 хребетних і 6000 скам'янілостей Тічино, а також зразки зі Швейцарії, Альп і Північної Америки.

Інститут і музей палеонтології засновано 1956 року, першим директором став Еміль Кун-Шнайдер; колекція була відкрита для публіки з 1965 року, а музей офіційно відкрили 1991 року. Скам'янілості сягають XVII століття. З 1956 до 2024 року він ділив виставкові зали з Зоологічним музеєм, а 2024 року став частиною Музею природничої історії Цюрихського університету.

Колекція впорядкована за принципами систематики, стратиграфії та географії, а близько 6000 «тичинських скам'янілостей» походять з Монте-Сан-Джорджо в кантоні Тічино, внесеного до списку світової спадщини ЮНЕСКО в липні 2003 року. Від 2024 року музей є частиною Музею природничої історії Цюрихського університету.

Музей з 1956 року ділить виставкову площу з Зоологічним музеєм Цюриха, тож обидві колекції оглядають під одним дахом. Інститут і музей палеонтології засновано 1956 року; експозиційна колекція відкрита для публіки з 1965 року, а музей офіційно відкрили 1991 року.

Колекція впорядкована за принципами систематики, стратиграфії та географії і налічує близько 100 000 безхребетних, 10 000 хребетних та 6000 скам'янілостей з Тічино. Першим професором палеонтології був Бернгард Пайєр, який обіймав кафедру з 1943 до 1955 року.