Bayan Har Mountains, Гірський хребет у провінції Цинхай, Китай

Гори Байан-Хар тягнуться від центрально-південного Цінхаю понад 780 км на схід-південний схід до кордону Цінхаю і Сичуані як відгалуження Куньлуню. Північний схил пологий, південний крутий і порізаний багатьма глибокими долинами. Найвища вершина — гора Голог, 5 369 м; вершини понад 5 000 м цілий рік укриті снігом.

Монгольська назва Баян Хар означає «багатий і чорний»; давніші форми — Баєн-карас і Баян-Кара-Ула. Геологічно хребет вважають відгалуженням Куньлуню; він тягнеться понад 780 км від центрально-південного Цінхаю до кордону Цінхаю й Сичуані. Північний схил пологий, південний стрімкий, порізаний глибокими долинами.

Назва походить з монгольської мови й означає «Багатий і Чорний». Більшість пастухів хребта — тибетці, які використовують нижчі схили та пагорби як літні пасовища для овець і яків. У романі Барбари Гемблі «Bride of the Rat God» (1994) чарівника Шан Ко названо останнім із чаклунів Баян-Хара-Ули.

Хребет тягнеться понад 780 км від центрально-південного Цінхаю на південний схід до кордону Цінхаю і Сичуані. Вище 5 000 м сніг лежить цілий рік, тож прохід можливий лише нижніми схилами й долинами, де влітку тибетські пастухи випасають овець і яків. Доступ — від провінційної столиці Сінін з огляду на висоту плато.

На північному схилі лежать басейн Юегуцзунлє та озера Гярінґ і Нґорінґ — витік Хуанхе. Назва «Баян-Хара» монгольська й означає «багатий і чорний»; відомі також форми Баєн-карас і Баян-Кара-Ула. Хребет згадується в першому епізоді аніме «Ранма ½» (1989), де розташовані прокляті джерела Джусенкьо.