Lichtenstein Castle, Руїни замку в Поммельсбрунні, Баварія, Німеччина

Руїни замку Ліхтенштайн — це руїни висотного замку на відрозі Шлойсберга на висоті 507 метрів над рівнем моря, приблизно за 1080 метрів на північний захід від церкви Святого Лоренца в Поммельсбрунні. Середньовічні залишки, особливо нижнього замку, зарослі та загрожують обвалом. Близько 1855 року на верхньому замку з використанням наявної кладки звели псевдорую, а в нижньому замку створили англійський ландшафтний сад.

Замок Ліхтенштайн уперше згадується 1270 року в імені міністеріала Гайнріха фон Ліхтенштайна. 1349 року він перейшов до Віттельсбахів, а 1353 року був заставлений королю Карлу IV, який заснував там богемський адміністративний уряд. У червні 1421 року під час Баварської війни його захопили й зруйнували. 1503 року його описували як «старий зруйнований замок», а 1851 року Баварська держава продала його Паулю Вільгельму фрайгеру Ебнеру фон Ешенбаху, який близько 1855 року звів псевдоруюїну на верхньому замку.

Назва Ліхтенштайн походить від міністеріального роду Генріха фон Ліхтенштайна, вперше згаданого 1270 року; 1297 року згадується Агнес Ліхтенштайнерін. Родина служила імперії й була пов'язана з Шенками фон Райхенек. Близько 1855 року Пауль Вільгельм Фрайгерр Ебнер фон Ешенбах звів на верхньому замку псевдоруїну з наявної кладки та заклав у нижньому замку англійський ландшафтний сад, нині занедбаний.

Руїна лежить на висоті 507 метрів над рівнем моря на відрозі Шлойсберга, приблизно за 1080 метрів на північний захід від церкви Санкт-Лоренц у Поммельсбрунні. Вона вільно доступна і слугує оглядовим майданчиком над долинами Пегніца й Гьогенбаха. Кілька туристичних стежок ведуть сюди з Поммельсбрунна та околиць. Середньовічні рештки, особливо нижнього замку, сильно загрожені руйнуванням.

1353 року замок було заставлено королю Німеччини й Богемії Карлу IV, який заснував тут новобогемський адміністративний уряд. Застава складалася з управителя, двох кінних вояків, чотирьох вартових, шістьох піших вояків, вежового вартового й воротаря. 1373 року Карл продав замок баварським герцогам, щоб профінансувати купівлю Бранденбурзької марки.