Baudenkmal, пам'ятка архітектури в Целль-ім-Фіхтельгебірге, Баварія, Німеччина

Беренфанг на горі Гросер-Вальдштайн — невелика видовжена будівля з масивних гранітних блоків, завдовжки 9 метрів, завширшки 3,30 метра й заввишки 4 метри. На кожному вузькому боці є вхід, а посередині однієї бічної стіни — вузький отвір. Після штормових пошкоджень 2006 року споруду накрили новим дахом; поблизу стоїть кам'яний ведмідь.

Перша письмова згадка — рахунок від 3 квітня 1656 року маркграфської комори Мюнхберга за овес і вісім тяглових коней, якими ведмедя, спійманого на Вальдштайні, перевезли до Гефреса, а далі до Байройта. Пастка діяла близько ста років, беручи майже одного ведмедя щороку; останній вилов датовано 1760 роком. Близько 1800 року гранітні блоки руїни привабили будівельників, а 1816 року оберфорстер Отто зі Шпарнека завадив розбиранню, завдяки чому 2006 року відзначили 350-річчя.

Назва Bärenfang означає «ведмежа пастка». Живих ведмедів тримали тут, перш ніж везти до Гефреса, а далі до Байройта, де маркграфи влаштовували в Тірґартені полювання на ведмедів. Мешканців Фордорфа досі називають «ведмедями» — на честь останнього ведмедя Фіхтельгебірґе, якого 1769 року застрелив лісник із Фордорфа.

Беренфанг стоїть на вершині Гросер-Вальдштайн, дістатися можна лише пішки стежками; немає ні дороги, ні відвідування всередині. Споруду з масивних гранітних блоків завдовжки 9 м, завширшки 3,30 м і заввишки 4 м оглядають ззовні. Поруч встановлено кам'яного ведмедя, а навколишні скелі є пам'яткою природи.

Механізм спрацювання остаточно не з'ясований. Людвіг Цапф припускав, що мотузки від двох люків уздовж північної стіни вели до залізного прута всередині, а принада висіла на гаку; коли ведмідь смикав, дверцята звільнялися. Щоб підняти люки вагою в кілька центнерів, імовірно, потрібно було кілька чоловік.