Hohlenstein-Stadel, Доісторична печера в Німеччині

Голенштайн-Штадель — печера у вапняковому масиві Голенштайн на південному краї долини Лоне поблизу Ассельфінгена. Вхід шириною 8 м відкривається на північному боці масиву; усередині єдиний вигнутий коридор завдовжки близько 70 м із середньою висотою склепіння 4 м облямований малими камерами й бічними нішами. Печера лежить за 5 м над Лоне, на висоті 470 м.

Оскар Фраас розпочав перші розкопки 1861 року, шукаючи кістки печерного ведмедя. 25 серпня 1939 року Отто Фельцінґ знайшов понад 200 фрагментів слонової кістки, які зберігалися в Музеї Ульма до 1969 року, коли Йоахім Ган зібрав із них 31-сантиметрового Леволюдину — людиноподібну фігуру з головою лева віком 35 000–40 000 років. Стегнову кістку неандертальця, знайдену 1937 року в мустьєрському шарі, секвенували 2017 року. Того ж року об'єкт внесли до списку ЮНЕСКО.

Назва Stadel означає «клуня»; 1866 року палеонтолог Оскар Фраас назвав печеру «ведмежим звіринцем». Вхід шириною 8 м відкривається на північному боці скелі Голенштайн над річкою Лоне. У печері знайдено підвіски з мамонтового бивня та просвердлені зуби тварин оріньяцької доби.

Печера відкривається на північному боці масиву Голенштайн на висоті 470 м, приблизно за 5 м над Лоне і за сотню метрів на південь від його берега. До неї ведуть Lonetalweg від дороги K7307 між Оллінгеном і Біссінген-ан-дер-Тек. Вхід завширшки 8 м; усередині єдина вигнута галерея завдовжки близько 70 м із невеликими бічними камерами тягнеться під склепінням середньою висотою 4 м.

88 черепів печерних ведмедів походять не зі Штаделя, а із сусідньої печери Беренгьоле за кілька метрів, де Оскар Фраас 1861 року зафіксував 10 000 ведмежих кісток. У самому Штаделі Фраас 1866 року знайшов лише кілька кам'яних виробів і цілі ведмежі кістки.