Evangelisch-lutherische Marienkirche, Готична церква в Бремергафені, Німеччина.

Євангельсько-лютеранська церква Святої Марії це червоноцегляна церква в Геестемюнде, збудована з цегли монастирського формату, з однонавним довгим домом і вужчим хором, обидва перекриті хрестово-ребристими склепіннями. Присадкувата, майже квадратна вежа стоїть на західному фронтоні й несе пірамідальний шпиль; великі валуни утворюють її основу. Нава має стрілчасті вікна з мереживом і стрілчастий вхід, а перед церквою стоїть дерев'яна дошка оголошень.

Вважається, що місцеві селяни на початку XIII століття звели в Гестендорфі, вперше згаданому 1139 року, каплицю на честь Діви Марії. Відпустова грамота папи Євгенія IV від 1436 року називає її руїною, після чого наву розширили або збудували заново. Після пошкоджень Тридцятилітньої війни її відновили 1663 року, а в 1872–1875 роках Конрад Вільгельм Газе провів ґрунтовну реставрацію. Церква згоріла під час нальоту 18 вересня 1944 року; наприкінці 1951 року її знову накрили дахом, а 7 березня 1954 року відкрили.

Церква поряд із Крістускірхе в тому самому районі є однією з двох проповідницьких церков суперінтендента церковного округу Бремергафена. Назва вказує на Діву Марію, якій селяни Гестендорфа, за переказом, на початку XIII століття спорудили каплицю. Над церковними дверима бронзовий рельєф Карла-Геннінга Зеемана зображає Ноїв ковчег із голубом миру.

Церква розташована в Гестемюнде, районі Бремергафена; основу вежі складають великі валуни. Під час реставрації 1872–1875 років за планом Конрада Вільгельма Газе головний портал і більшість вікон отримали нові аркади. 1742 року на південному боці встановили сонячний годинник, а над церковними дверима є бронзовий рельєф Ноєвого ковчега з голубом.

Фундамент вежі складають великі льодовикові валуни, видимі біля її основи. Над входом до вежі залізні анкери в муруванні несуть рік 1663, що позначає відбудову після пошкоджень Тридцятилітньої війни. Бронзовий рельєф в арці над церковними дверима зображає Ноїв ковчег із голубом миру, виконаний Карлом-Геннінгом Зееманном зі Штутгарта.