Hofkirche, Придворна церква в Нойбурзі-на-Дунаї, Баварія, Німеччина

Гофкірхе Марії Успіння — католицька церква на Карлсплац у Нойбурзі-на-Дунаї, зведена з 1607/08 року як протестантська придворна церква за планами Йозефа Гайнца і Зігмунда Доктора, за зразком церкви Св. Михаїла в Мюнхені. Жовтий західний фасад і вежу завершили 1624 року Йоганн Альберталь і Антоніо Серро; на вежі є годинник, дзвіниця і зелена мідна баня. Усередині — ліпнина 1616–1619 років Джан Антоніо і П'єтро Кастеллі та орган фірми Оффнер 1968 року на 38 регістрів і понад 2500 труб.

На цьому місці понад 1000 років тому стояла палацова каплиця Святої Марії; за герцога Генріха IV з'явився бенедиктинський монастир, а після Реформації вежа церкви завалилася 1585 року. Сучасну церкву почали будувати 1607/08 року за планами придворного художника Йозефа Гайнца та придворного архітектора Зігмунда Доктора, взявши за зразок єзуїтську церкву Св. Михаїла в Мюнхені. Князь Вольфганг Вільгельм 1613 року перетворив її на католицьку єзуїтську церкву, а Йоганн Альберталь і Антоніо Серро завершили західний фасад і вежу 1624 року.

Церква присвячена Успінню Марії, але її інтер'єр відповідає програмі Контрреформації, визначеній після 1613 року: головним вівтарним образом був «Страшний суд» Рубенса, завершений 1617 року і нині в Альте Пінакотеці в Мюнхені. Бічні вівтарі, також Рубенса, 1703 року перевезли до Дюссельдорфа, тепер вони в Державній галереї в Нойбурзькому замку. Ліпнина 1616–1619 років належить Джану Антоніо і П'єтро Кастеллі з Меліде.

Хофкірхе стоїть на Карлсплац, її західний фасад і вежа звернені до площі; із замком її з'єднує перехід. Вхід розташований з боку площі, нава й бічні вівтарі впорядковані навколо головного вівтаря. Орган, збудований Максиміліаном Оффнером 1968 року, має 38 регістрів на трьох мануалах і педалі та понад 2500 труб; 2023 року його перевірили.

Під церквою лежать дві крипти: менша містить сім членів родини Віттельсбахів, а більша вміщує останки приблизно п'ятдесяти єзуїтських отців. Ці приховані камери розповідають про значення цього місця для двох окремих спільнот.