Industrial park bridge west, Вантовий міст у Франкфурті, Німеччина

Верксбрюкке Вест — приватний автомобільно-залізничний міст через Майн на кілометрі 22,030, на західній межі промислового парку Гохст. Його єдиний пілон стоїть на лівому березі: дві залізобетонні стійки з проміжком лише 8 м обрамляють вісь настилу шириною 30,95 м. Настил — суцільна попередньо напружена бетонна коробка, підсилена поперечними балками кожні 3 м, з головним прогоном 148,23 м.

Міст Werksbrücke West зведено у 1970–1972 роках для тодішніх Farbwerke Hoechst. Спроєктований Ульріхом Фінстервальдером і Гербертом Шамбеком разом з архітектором Гердом Ломером та збудований компанією Dyckerhoff & Widmann, він став першим попередньо напруженим бетонним вантовим мостом для залізничного й автомобільного руху та першим вантовим мостом із арфоподібним розташуванням вант.

Міст приватний, збудований для тодішніх барвникових заводів Hoechst: східна смуга несе більшість внутрішньозаводського вантажного руху між північним і південним заводами, зокрема до контейнерного порту Рейн-Майн, відкритого 2004 року. Із західного боку проходить відкрита для публіки приватна дорога, кілька років закрита для автотранспорту, що естакадою по заводській стіні веде до кільця Зіндлінген біля Західної брами.

Міст приватний і розташований на західній межі промислового парку Гьохст, на 22,030 км Майну. Із західного боку проходить відкрита для публіки приватна дорога, яка кілька років закрита для моторизованого руху; східна смуга приймає більшість внутрішніх вантажних перевезень між північним і південним заводами, зокрема під'їзд до контейнерного порту Рейн-Майн, відкритого 2004 року. Настил завширшки 30,95 м поділено на центральну смугу з однією залізничною колією та трубопроводами і дві зовнішні смуги, кожна з двосмуговою проїзною частиною та тротуаром.

Єдиний пілон стоїть на лівому березі: дві його залізобетонні стійки, розставлені лише на 8 м, обрамляють настил шириною 30,95 м, поділений на середню смугу для однієї залізничної колії та трубопроводів і дві зовнішні смуги, кожна з двосмуговою проїзною частиною та тротуаром. Головний проліт 148,23 м підвішений не повністю: оскільки південний трубопровід мав залишити міст приблизно через 95 м, від північної берегової опори виступають пари попередньо напружених бетонних консолей, званих Betonsegel, завдовжки близько 30 м.