Mariä Himmelfahrt, неокласична церква в Бад-Нойштадт-ан-дер-Заале, Німеччина

Марія Гіммельфарт — неокласична базиліка: стриманий зовнішній вигляд, 56-метрова вежа над головним входом, а всередині три нави, де 11-метрові коринфські колони тримають циліндричне склепіння, тоді як бічні нави мають пласкі стелі. Круглу вівтарну частину окреслюють коло колон і купольне склепіння. Споруда має 49,77 м зовнішньої довжини і 21 м ширини, товщина стін — 1,30 м.

Близько 1050 року тут стояла романська церква з хоровою вежею; 1352 року її перебудували в готичному стилі, а її фундаменти, розкриті 1983/84 року, позначені в бруківці біля північно-східного кута. Церкву розібрали 1793 року через будівельні дефекти й тісноту. Плани Алоїса Гайгеля після його смерті втілював придворний архітектор Андреас Гартнер; роботи переривали брак грошей і наполеонівські війни, а завершили їх 1834 року за допомогою короля Людвіга I Баварського. Інтер'єр спроєктував Йоганн Філіпп Маттленер, а церкву освятили 10 серпня 1836 року.

Парафія має титул Успіння Марії (Mariä Himmelfahrt) і належить до деканату Бад-Нойштадт у Вюрцбурзькій єпархії. У вежі висять чотири дзвони: Friedensglocke відлито 1648 року, коли завершилася Тридцятилітня війна, а найменший дзвін подарували Йозеф та Елізабет Енглерти із Зоммерау в Шпессарті.

Головний вхід міститься під східною вежею заввишки 56 метрів, квадратною в плані зі стороною вісім метрів; отже, входять зі сходу, а вівтар розташований на західному кінці. Споруда ззовні має 49,77 метра довжини і 21 метр ширини, товщина стін — 1,30 метра. Церква повернута приблизно на 30 градусів щодо попередніх будівель, а бруківка в північно-східному куті позначає фундаменти готичної церкви 1352 року.

Церква повернута приблизно на 30 градусів щодо своїх попередниць, а вівтар стоїть у західному кінці. Східна вежа над головним входом має вісім метрів у плані й сягає 56 метрів до верхівки хреста. Усередині круглу вівтарну частину відокремлюють кільце колон і куполоподібне склепіння.