Briefzentrum München, Поштовий розподільчий центр у Мюнхені, Німеччина

Briefzentrum München, офіційно Gleishalle des Paketpostamtes, — це самонесний зал із збірного залізобетону, зведений у 1965–1969 роках на північний схід від Фріденгаймер-Брюке. Його складчасте циліндричне склепіння має проліт 146,8 метра, висоту 27,3 метра й довжину 124 метри, зібране з 1584 однакових збірних елементів; оболонка слугує і конструкцією, і покриттям.

Споруда була збудована між 1965 і 1969 роками як найдовша у світі зала, зведена зі збірних бетонних елементів на той час. Вона виникла внаслідок післявоєнного зростання обсягів пошти і демонструє інженерну впевненість тієї епохи.

Офіційна назва споруди — «Gleishalle des Paketpostamtes». Її складчаста оболонка викликала порівняння з динозавром: критик Ґергард Маціґ порівняв бетонний каркас із праісторичним звіром, що чатує в піску, а Іра Маццоні назвала її технічним дивом своєї доби. Відношення товщини оболонки до радіуса — 1:375, тоді як у яєчної шкаралупи — 1:75.

Будівля стоїть на північний схід від мосту Фріденгаймер, поблизу центрального вокзалу Мюнхена; навколишню територію перебудовують за планом Герцога і де Мерона. Усередині площею 20 000 м² від 1997 року стоїть сталевий сортувальний цех, тому бетонну оболонку оглядають переважно ззовні.

Споруда використовувала революційну систему збірних бетонних компонентів, розроблену під керівництвом інженера-конструктора Ulrich Finsterwalder. Ця будівельна техніка проклала нові шляхи та встановила стандарти для промислових методів будівництва в архітектурі 1960-х років.