Dominikanerkloster Prenzlau, Пізньосередньовічний монастир і музей у Пренцлау, Бранденбург

Домініканський монастир Пренцлау — колишній домініканський монастир, зведений у чотири етапи від 1275 до близько 1500 року. Його ядром є тринавна цегляна зальна церква, освячена 1343 року, оточена клуатром і двоповерховими цегляними монастирськими будівлями. Церква має стрункі дво- і тридільні вікна з мереживним декором за зразком монастирської церкви в Хорині, хрестові склепіння на восьмигранних стовпах і пізніше прибудовану ризницю з хрестовими склепіннями на круглому стовпі.

Після того як 1250 року маркграф Йоганн I Бранденбурзький отримав Уккермарк, він дав домініканцям дозвіл на заснування монастиря; перші ченці прибули 1275 року, а Йоганн II вважається засновником і фундатором. Споруджений у чотири етапи від 1275 до близько 1500 року, конвент уже 1308 року належав до найбагатших домініканських монастирів марки. Пожежа пошкодила його 1519 року, а 1545 року громаду розпустили внаслідок Реформації.

Від 1577 року колишню монастирську церкву використовує протестантська громада Nikolaigemeinde, тому сьогодні її називають Nikolaikirche. Комплекс належить до Європейського маршруту цегляної готики та німецько-польської монастирської мережі, а з 1930 року тут містяться Музей історії культури, міський архів, бібліотека й центр подій «Kulturarche».

Комплекс розташований на південно-західному краю старого міста, просто біля Штайнтор, на трохи підвищеному майданчику над Унтерукезе. Церква з 1577 року служить громаді Святого Миколая, тому сьогодні її називають Ніколаїкірхе. З 1930 року монастир використовують як музей; у тих самих будівлях містяться міський історичний архів, міська бібліотека та подієвий центр «Kulturarche».

Бронзова купіль у церкві, виготовлена близько 1400 року, походить із Маріїнської церкви Пренцлау. Її ніжка стоїть на трьох стилізованих тваринах, а три чоловічі фігури на нижньому краї тримають чашу, прикрашену плоскими рельєфами Деісіс і дванадцяти апостолів під стрілчастими арками.