Hofanlage, Архітектурна пам'ятка культури в Райхбергхаузені, Німеччина.

Від Altes Schloss Rechberghausen на північ від Рехбергхаузена на пагорбі Бурггольц залишилися лише надбрамна вежа та каплиця Івана Хрестителя, єдині частини, що вціліли під час пожежі 1685 року. Навколо них у XVIII–XIX століттях звели більше господарство. Опис 1844 року згадує масивний замок із малими вежами, шість-вісім будівель і криницю.

Замок, ймовірно, збудували між 1100 і 1150 роками пани фон Рехберг-Беттрінген, тодішні власники села; у 1232 і 1245 роках він згадується як замок Рехбергів. Після пожежі до 1360 року герцог Фрідріх Текський наказав відбудувати його між 1361 і 1370 роками. Селяни з Шорндорфа спустошили його 1525 року під час Селянської війни, а близько 1575 року Гауг Еркінгер фон Рехберг перетворив його на трикрилий ренесансний палац. Пожежа 1685 року, ймовірно від блискавки, знищила все, крім каплиці та брами-вежі; його каміння використали для Нового палацу 1721 року.

Назва Рехберггаузен походить від швабського шляхетського роду Рехбергів, осідок яких був Гогенрехберг поблизу Швебіш-Гмюнда; тут виникла гілка Рехберг-Рехберггаузен. Каплиця присвячена Івану Хрестителю і була відреставрована 1999 року. Брама-вежа й каплиця разом із маєтком досі належать графам Дegenfeld-Schonburg.

Руїни стоять на пагорбі Бурггольц на північ від Рехберггаузена і на захід від присілка Обергаузен, на висоті близько 320–400 м над рівнем моря; Марбах обтікає пагорб із півночі. Збереглися надбрамна вежа й каплиця Івана Хрестителя, включені до більшого господарства, що досі належить графам Дegenfeld-Шонбург, тож оглядайте їх із громадських стежок.

Опис 1844 року повідомляє, що замок був масивної будови, його мур з кількох боків мав малі вежі, а всередині було від шести до восьми будівель і криниця. Ставок на схід від пагорба дає підстави припускати, що первісна споруда була замком на воді або мала рови, наповнені водою.