Cemetery of Wismar, Садовий пам'ятник на цвинтарі у Вісмарі, Німеччина

Цвинтар Вісмара — це вузьке, орієнтоване зі сходу на захід місце поховання на південь від старого міста, розділене Шверінською вулицею на більший Східний цвинтар і менший Західний. Його закладено з 1832 року за садовим проєктом архітектора І. Ґ. Борґварда; збережено старі дерева. На території є Старий цвинтар і 20 окремих пам'яток, зокрема каплиця Мартенса 1832 року та неокласичний будинок доглядача 1832/33 років.

14 вересня 1831 року рада й громадяни Вісмара вирішили закласти новий цвинтар, розпочатий 1832 року на південь від старого міста на землях колишніх міських укріплень. Садове планування виконали за кресленнями архітектора І. Ґ. Борґварда. Купець Йоганн Ґотфрід Мартенс, член цвинтарної комісії, просував справу і 1832 року звів неокласичну родинну каплицю-мавзолей як східну межу; цвинтарну каплицю звели в 1940-х роках за проєктом гамбурзького архітектора Константі Ґучова.

На цвинтарі є Еренгайн — гай пам'яті борців за соціалізм, закладений у 1960-х роках. Таблиці вшановують комуністів Йоганна Фрезе та Ернста Шеля, вбитих у Дахау, і голову КПН Ернста Тельмана, вбитого в Бухенвальді 1944 року. Камінь 1921 року зі східного боку присвячений розстріляним робітникам, які 1920 року під час Каппівського путчу боронили республіку.

Цвинтар лежить на південь від старого міста Вісмара, розділений Шверінською вулицею: більший Східний цвинтар доступний через Візенвег, менший Західний — безпосередньо з дороги. Ділянка вузька й тягнеться зі сходу на захід, тож прогулянка проходить послідовно повз Старий, Східний і Західний цвинтарі. Каплиця Мартенса й будинок доглядача 1832/33 років стоять у старішій частині.

На цвинтарі поховано 36 примусових робітників, які загинули під час Другої світової війни, з боку Шверінер-штрассе; пам'ятний камінь 1947 року на західному цвинтарі їх ушановує. Багато хто працював на Triebwagen- und Waggonfabrik або на авіазаводах Dornier. Камінь 1921 року зі східного боку натомість ушановує робітників, розстріляних під час захисту республіки в Каппівському путчі 1920 року.