Église Saint-Nicolas de Nérac, Церковна будівля в Нераку, Франція

Église Saint-Nicolas de Nérac — це церковна будівля з планом у формі латинського хреста та великими колонами, що обрамляють вхід у французькому іонічному стилі. Інтер'єр формують декоративні настінні розписи та вітражі, які разом визначають візуальний характер простору.

Тут 1096 року освятили пріоратську церкву, присвячену святому Миколаю, але 1697 року її дзвіниця завалилася, а з 1749 року богослужіння заборонили з міркувань безпеки. 1758 року на старому місці почали нову церкву, яку фінансували місцеві податки, зокрема на вино, за підтримки інтенданта Клода-Луї-Обера де Турні. Паризький архітектор Франсуа Домінік Барро де Шефдевіль дав їй план латинського хреста; після його смерті 1765 року Удо де Маклорен, а згодом Жан Соважо продовжували будівництво, яке кілька разів зупинялося, доки 1771 року королівським указом не відновили податок на вино.

Церква присвячена святому Миколаю, якому 1096 року папа Урбан II присвятив попередню пріоратську церкву. Будівництво теперішньої споруди фінансувалося переважно місцевим податком на вино, відновленим королівським указом 1771 року й продовженим у жовтні 1778 року; 1781 року до нього додалася допомога з королівських лотерей.

Церква стоїть на place Saint-Nicolas на лівому березі Баїзи. Головний вхід обрамлений колосальними пілястрами французького іонічного ордеру, а дзвіниці піднімаються з правого боку фасаду. Будівля класифікована як історична пам'ятка, тож до неї доходять пішки з навколишніх вулиць.

Дзвіниці спираються на креслення Барро де Шефдевіля 1761 року, зроблені до того, як Удо де Маклорен спростив будівлю, щоб зменшити витрати. У листуванні Соважо й Маклорена дзвіниці не згадуються жодного разу; пізніше Маклорен використав їх для Сен-Сюльпіс у Парижі 1768 року.