Ancienne fonderie de canons de Saint-Gervais, Колишня ливарня в Сен-Жерве, Франція

Ancienne fonderie de canons de Saint-Gervais — колишня королівська гарматна ливарня на березі Ізер у Сен-Жерве. Будівлі зведено з тесаного каменю з Ровона; вони мають два виступи та чотири видимі печі. Довгий підвідний канал живить штучний ставок, що колись рухав чотири водяні колеса; нині залишилися лише одне лопатеве колесо, службові будівлі, будинок воротаря та головна будівля з дерев'яною фермою.

Перший камінь заклали 14 січня 1679 року, а в 1678 році ливарня відлила перші чавунні гармати для флоту Людовика XIV з ініціативи Кольбера за порадою Самуеля Даллієса де ла Тура. Людовик XV придбав її 1731 року, і вона стала третьою гарматною ливарнею флоту після Рюеля та Ендре. Поява нарізної гармати призвела до закриття 1865 року, а 13 листопада 1986 року об'єкт частково внесли до реєстру історичних пам'яток.

Назва місця походить від села Сен-Жерве, а його ливарня була однією з перших у Франції, де гармати відливали із заліза, а не з бронзи. Нумерована легенда на плані XVIII століття називає пороховий льох і великий вугільний склад, показуючи організацію підприємства. Нині в будівлях розміщується фірма Depagne, що займає їх з 1985 року.

Місце розташоване в кінці тупика impasse de la Fonderie у Порт-де-Сен-Жерве, районі, відокремленому від решти комуни, приблизно за 37 км на південний захід від Гренобля дорогою. Будівлі стоять над Ізером, який живив канал і штучний ставок, що рухали водяні колеса. Доступ пішки навколо колишнього заводу; місцевість і збережені споруди нерівні.

Ливарня Сен-Жерве виплавила 1678 року перші у Франції чавунні гармати — метал, дешевший за бронзу, яку тоді використовував флот. Місце обрав Самюель Дальє де ла Тур після невдач у Бургундії, Франш-Конте й Ніверне; руда з Аллевара надходила Ізерою з Гонселена.