Tomb of Napoleon, могила в 7-му окрузі, Париж, Франція

Могила Наполеона — це відкритий круглий склеп діаметром близько 23 метрів і завглибшки майже 6 метрів, вирубаний під куполом Інвалідів. У центрі на постаменті із зеленого граніту, що лежить на плиті чорного мармуру, стоїть саркофаг із шокшинського кварциту з вигнутою кришкою та двома ручками у формі вінків, посеред підлоги з мармуру й емалі, викладеної концентричними кільцями. Дванадцять статуй Перемоги при колонах оточують його, а галерею прикрашають десять рельєфних панно.

Будівлю заснував у 1670 році король Людовик XIV як притулок для поранених солдатів, а згодом вона отримала відомий купол, збудований між 1677 і 1707 роками архітектором Жюлем Ардуеном-Мансаром. Останки Наполеона привезли сюди у 1840 році з острова Святої Єлени та помістили в остаточну могилу у 1861 році.

Гробниця є lieu de mémoire у значенні, якого надав історик П'єр Нора в «Les Lieux de mémoire» (1984): простір, де суспільство зберігає або відроджує спогади, пов'язані зі своєю історією. Тут регулярно відбуваються офіційні церемонії та вшанування, а пам'ятник вписує наполеонівську пам'ять у просторовий і історичний контекст.

Могила розташована в 7-му окрузі на вулиці Рю де Греннель, і до неї легко дістатися громадським транспортом: на метро лінії 8 або RER лінії C до станції Інвалідів. Місце відкрите щодня з ранку до вечора, а в деякі п'ятничні вечори щомісяця години роботи продовжуються.

Блок червоного кварциту, який довго називали порфіром, видобули 1848 року в російській Карелії з дозволу царя Миколи I і відправили через Кронштадт і Гавр; до Парижа він прибув 10 січня 1849 року. Каменяр А. Сеген обробляв його паровими машинами.