Gerecse Mountains, Гірський хребет у медьє Комаром-Естергом в Угорщині.

Герече — бриловий масив у Задунайських горах, що займає 850 км² між Татабаньєю та Дунаєм. Найвища вершина, Надь-Герече, сягає 634 м і несе передавальну вежу, збудовану в 1969–1971 роках. Породи — переважно дахштайнський вапняк із домішкою верхньотріасового доломіту; облік 1994 року нарахував тут 353 печери.

Герече складене переважно з дахштайнського вапняку, меншою мірою — з доломіту верхнього тріасу. Його осадові породи — вапняк, пісковик, глина й мергель — розробляли: еоценові та олігоценові верстви давали вугілля, а мергель слугував сировиною для цементу. Червоний юрський вапняк, який добувають біля Тардоша, називають тардошським червоним мармуром. За обліком 1994 року відомо 353 печери, серед них Пісніце-барланг — найбільша в масиві.

Німецькі назви хребта включають Geißgebirge і Geretsch; угорці часто пишуть Gerecse-hegység, що вважається неправильним. Червонуватий вапняк, який добувають на Berzsek-hegy поблизу Тардоша, у народі називають тардошським червоним мармуром і використовували для виробництва цементу. Шість печер суворо охороняються: Jankovich-barlang, Keselő-hegyi-barlang, Lengyel-barlang, Öreg-kői 1. sz. zsomboly, Pisznice-barlang і Szelim-lyuk.

У цій місцевості є марковані туристичні стежки для пішоходів і любителів природи з різним рівнем складності та оглядовими майданчиками. Середня температура на висоті понад 350 метрів становить близько 9,5 градусів Цельсія, що допоможе при плануванні візиту.

Хребет складається переважно з вапнякових порід, що створюють ландшафт, вкритий лісом приблизно на 70 відсотків. Дуб, граб і бук переважають у лісі та значною мірою формують характер місцевості.