Mission of Saint Sergius of Jerusalem, Російська православна будівля в Єрусалимі, Ізраїль

Місія Святого Сергія, або Сергієвське подвір'я, — двоповерхова кам'яна будівля на вулиці Гелени ХаМалки, 13, на розі вулиці Монбаз поблизу Яффської вулиці в Єрусалимі. Її спроєктував єрусалимський архітектор Георгій Франгіа, а зведено у 1886–1890 роках для Імператорського православного палестинського товариства. Над дахом підноситься кругла кутова вежа з зубчастим парапетом і флагштоком; на першому поверсі високі арочні вікна з темними ґратами, на другому — арочні вікна з коричневими віконницями.

Імператорське православне палестинське товариство купило в травні 1886 року ділянку площею 4252 м² поблизу Російського подвір'я і звело будівлю протягом 1886–1890 років за проєктом єрусалимського архітектора Георгія Франгіа під керівництвом Дмитра Смишляєва. Її освятив 20 жовтня 1889 року архімандрит Антонін (Капустін); частини другого поверху біля центральної вежі завершили до 1891 року. Спочатку її називали «Новим подвір'ям», а після вбивства великого князя Сергія Олександровича в лютому 1905 року дали його ім'я.

Спочатку будівлю називали «Новим подвір'ям», а після вбивства великого князя Сергія Олександровича в 1905 році перейменували на його честь. На першому поверсі були іконна крамниця, сувенірна крамниця, продовольча крамниця та народна їдальня для всіх російських будівель у Єрусалимі. Товариство також проводило «палестинські читання» з ліхтарними слайдами в їдальні або у дворі та на Великдень влаштовувало трапези для російських православних паломників.

Будівля стоїть на вулиці Гелени ХаМалки, 13, на розі вулиці Монбаз, за кілька хвилин пішки від вулиці Яффо. Право власності довго було спірним: за угодою 1964 року з Москвою держава сплатила 4,5 млн доларів, але титул на будинок Сергія так і не було врегульовано, і Генеральний опікун керував ним до рішення суду 2008 року, яке передало його державі.

Спочатку будівля називалася «Нове подвір'я»; ім'я великого князя Сергія Олександровича вона отримала лише після його вбивства в лютому 1905 року. Архітектором був Георгій Франгіа, єрусалимський член Імператорського православного палестинського товариства, а ділянку площею 4252 м² придбали в травні 1886 року в османського підданого Муси Таннуса.