Tel Zayit, Археологічна пам'ятка в Південному окрузі, Ізраїль.

Тель-Зайїт — невеликий археологічний тель площею близько 0,8 акра в низовині Шефела, приблизно за 5 км на північний схід від Кір'ят-Гата та поблизу шосе № 335. Пагорб зберігає шари поселення від пізньої бронзової доби до мамлюкського періоду, а найбільше поселення кінця пізньої бронзової доби займало понад 30 дунамів.

Тель-Зайїт був заселений від пізньої бронзи до мамлюцького періоду, а в пізній бронзі займав понад 30 дунамів. У залізну добу IIa на телі виникло нове місто, рання кераміка якого подібна до Тель-Лахішу й пов'язується з Юдейським царством. Місто згоріло близько 1200 р. до н.е. і знову в IX ст. до н.е.; Рон Таппі приписує цю руйнацію Хазаелу Арамейському, як і пожежу в Тель-ес-Сафі (Гат).

Назва Заїт означає єврейською «олива», а тель лежить біля дороги, що з'єднувала юдейські гори з Шефелою та Єгиптом. Розкопки в сусідньому Тель-Екроні показують, що на початку вавилонського періоду цей край був великим центром виробництва й експорту оливкової олії, яким керували місцеві філістимляни.

Тель-Зайїт лежить приблизно за 5 км на північний схід від Кір'ят-Гата і за кілька кілометрів на захід від кібуцу Галон, біля шосе № 335. Тель займає близько 0,8 акра, головні залишки — на вершині та схилах. Доступ дорогою; розкопані ділянки без тіні, ґрунт нерівний, тому знадобиться міцне взуття.

Камінь із Заїта, знайдений 2005 року в спаленому домі, має в першому рядку 22 літери абетки, а в другому — літери коф, реш, шин і тав із двома розділовими знаками; на звороті викарбувано три слова. Команда Рона Таппі датувала його X століттям до н. е., але розглядають і IX століття.