Khirbet Beit Lei, археологічна пам'ятка в Південному окрузі, Ізраїль

Хірбет-Бейт-Лей — археологічна пам'ятка в південному регіоні, що містить поховальні камери та релігійні споруди, висічені в скелі. Печери містять стародавні єврейські написи та свідчать про заселення від елліністичних часів до візантійського періоду.

Дві поховальні печери залізної доби II були відкриті 1961 року під час будівництва дороги Єврейським національним фондом і досліджені 1963 року під керівництвом Йосефа Наве. Згодом пагорб у III–II століттях до н. е. займало ідумейське село, знищене пожежею, а потім його заселило єврейське населення з ритуальними купелями та олійними пресами. Близько 500 року н. е. зведено візантійську церкву, є й залишки будівель мамлюкського періоду.

Арабську назву цього місця мормонська традиція пов'язала з пророком Легієм, і 2008 року мормони профінансували розкопки. Візантійська церква, зведена близько 500 року, має мозаїчну підлогу із зображенням рибальського човна з двома рибалками, один з яких тримає рибу на гачку, та кошиків із фруктами; більшість людських і тваринних фігур згодом пошкодили під час іконоборства й заповнили мозаїчними камінцями.

Хірбет-Бейт-Лей лежить у військовій зоні стрільб, тож для входу потрібне попереднє узгодження. Дістатися можна червоною патрульною дорогою: від шосе 35 приблизно за 6 км на схід від перехрестя Бейт-Гуврін або від шосе 358 приблизно за 0,5 км на схід від мошаву Амація. Бажано мати автомобіль з високим кліренсом; паркування є біля розкопок на вершині. Багато печер і цистерн не позначені й не закриті.

Два вітрильні судна, накреслені на стіні поховальної печери, є несподіваними для гробниці в Юдейських горах; дослідник Йосеф Наве припускав символічне або релігійне значення. Він також обережно припустив, що печера належала родині левітських співаків, судячи з фігури лірника, молитовних жестів і своєрідного головного убору. Найдовший напис, вирізьблений на рівні очей, Наве прочитав як проголошення влади Ягве.